Немає теплішого вогнища за родинне.

Батьки, діти, онуки — найрідніші між собою люди, з'єднані в сім'ю Божою волею.

Родина, сім'я — це велика сила. Тільки вона є надійним і незрадливим захистом від усяких життєвих негараздів.

Взаємини батьків і дітей — це споконвічна проблема, від позитивного вирішення якої залежить благополуччя нашої держави, адже сім'я — це державна структура.

Дружні, спокійні, врівноважені стосунки між батьками і дітьми — це запорука здорового морального клімату в суспільстві. Не може людина творчо працювати, навчатися, якщо її щось пригнічує, тривожить, якщо не все гаразд у сімейних стосунках.

Батьки завжди бажають своїм дітям щасливої долі, просять у Бога благословення для своїх синів і дочок, мріють бачити їх щасливими і здоровими, добрими і порядними людьми.

Батьківська суворість іноді сприймається дітьми негативно, бо вони не завжди вміють і бажають прислухатися до мудрих порад, не хочуть вчитися на чужих помилках. У таких випадках між батьками та дітьми виникають непорозуміння, і, як правило, саме мама й тато усувають ці конфлікти, тактовно й доброзичливо пояснюють дітям, хто в чому помиляється.

Я вважаю, що найголовнішим у сімейному вихованні мусить бути взаємоповага між старшим та молодшим поколінням, уміння зрозуміти, вислухати одне одного, підтримати, пожаліти. Любов — ось те почуття, яке робить сім'ю міцною, нездоланною у будь-яких життєвих випробуваннях.

Тільки родина — опора в житті кожної людини. І те, якою буде погода в домі, яким теплим та ясним буде родинне вогнище, залежить і від батьків, і від дітей.

Народна мудрість. Українські прислів'я про батьків і дітей. Коротко, розумно, а як багато сказано...

Фрази які несуть в собі мудрість поколінь, їхній досвід, щоденну практику.

Варто почитати молодим батькам :)) і не тільки.

У добрих батьків і добрі діти.

Яка вода – такий млин, який батько – такий син.

Яке дерево – такі й його квіти, які батьки – такі й їх діти.

Який татко – таке й дитятко.

Без дітей горе, а з дітьми вдвоє.

Без дітей тихо, та на старості лихо.

Малі діти – малий клопіт, великі діти – великий клопіт.

Від малих дітей болить голова, а від великих – серце.

Двоє діток – як два ока в лобі.

Дитина до семи літ правду каже.

Дитина і п'яний усе правду скажуть.

Дитина каже, що бита, а не каже, за що.

Дитина впаде – ангел подушку кладе, старий впаде – дідько камінь кладе.

Діти годувати – не меду лизати.

Діти – найбільша радість у світі.

Діти – до часу, а онуки – до смерті.

Діти залишаються завжди дітьми.

Діти мають великі вуха і довгий язик.

Діти – як квіти: поливай, то ростимуть.

Добре дитя не потребує биття.

Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець.

Добрі діти їдять кашу, а злії – серце й душу нашу.

Добрі діти на ноги поставлять, а лихі – з ніг звалять

Добрі діти – потіха, а злі – гризота.

За роботою і од дітей одстав – за сім літ тільки дев'ятеро.

З чужого чортеняти не зробиш свого дитяти.

Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.

Як мала дитина – не виспишся, підросте – не наїсишся, а виросте – не одягнешся.

Малі діти їдять хліб, а великі – серце.

Малі діти не дають спати, а великі не дають жити.

Не доспи, не доїж, а дитину потіш.

Нема смерті без причини, нема щастя без дитини.

Соловей співа, поки дітей нема.

У кого дітки, у того й ягідки.

Хата без дитини – то цвинтар.

Хата з дітьми – базар, а без дітей – пустка.

Чим би дитина не бавилась, аби не плакала.

Дитина падає – бог перину підставляє, а як старий падає, то чорт борону підставляє.

Як розвився лист, пішли діти в свист.

Від поганого сина батько сивіє.

Годуй сина для себе, а дочку – для людей.

З сином змагайся – то й на піч збирайся, а з зятем позмагайся – то й з хати вибирайся.

Один син – не син, два сини – півсина, три сини – один син.

Одне дитя – не дитя, двоє дітей – півдитяти, троє – одне дитя.

Сини до хати понесуть, а дочки й угли рознесуть.

Син – полатайхата, а дочка – обдерихата.

Сини й дочки – з одного дерева листочки.

Син мій, а розум у нього свій.

Чужий син дурний – сміх, а свій син дурний – плач.

Батька покинеш – то сам загинеш.

Батьків хліб не навчить, як треба жить.

Батькове й материне благословення з дна моря витягає.

Не ті батьки, що на світ привели, а ті, що в люди вивели.

Не той батько, що сплодить, а той, що до розуму доводить.

Коли батько рибалка, то й діти у воду дивляться.

В любенького татка любенька й кроватка.

Все купиш, лише тата і мами – ні.

Не послухаєш батька-матері, то навчить тебе лиха година.

Не слухав тата – послухаєш ката.

Не навчить батько – не навчить і дядько.

Не спіши поперед батька в пекло.

Своя хата – своя втіха, свій батько – своя втіха.

Таткова хата усім багата.

Татові на воли грошей не хватає, а син скрипки забажав.

Хто батька-матір зневажає, той добра не знає.

Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

ВСТУПНА БЕСІДА З БАТЬКАМИ ПІД ЧАС ПРИЙОМУ ДІТЕЙ ДО ДИТСАДКА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦЇ

Ось і настав час, коли мама повинна йти на роботу, а дитина — в дитячий садок Початок відвідування дошкільного закладу — це не тільки нові умови життя й діяльності, режиму та харчування, а й нові контакти, оточення, нові взаємини, обов'язки. Це надзвичайно напружений період, який потребує від малюка активних психічних і фізичних форм пристосування. Звикання до дитячого садка найчастіше супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності. Проте соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров'я, стилю виховання в сім'ї, ро¬динних взаємин, рівня розвитку в дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері. Враховуючи це, науковці і практики виділяють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група — ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Вони проявляють зацікавлення іграшками й діяльністю, комунікабельні, самостійні, врівноважені. Спілкування батьків із дитиною доброзичливе.

Друга група — малюки, які адаптуються повільніше й важче. Поведінка нестала. Періоди зацікавлення грою змінюються періодами байдужості, вередування. Бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей. Навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Малоініціативні. Менш самостійні, дещо можуть робити самі, але здебільшого залежні від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, розважливі звертання змінюються на окрики, погрози або послаблення вимогливості.

Третя група — діти, які важко пристосовуються до нового для себе побуту. Як правило, несамостійні, неконтактні. Швидко втомлюються, ігрові навички несформовані. У досвіді таких дітей — прояви авторитарності, жорстокості (або навпаки — зайвого лібералізму) з боку дорослих, що спричиняє острах, недовіру до вихователя або повне ігнорування його й інших дітей. Сон, апетит — погані, або зовсім відсутні. Висока захворюваність іще більше уповільнює звикання до нового оточення і нових вимог.

Процес адаптації дитини до нових умов, окрім певної тривалості у часі, різної щодо різних дітей, має кілька основних етапів-фаз.

1. «Шторм» — на комплекс нових впливів усі системи організму дитини відповідають реакцією руху та значним напруженням. Підвищуються збудливість, тривожність, можливе збільшення агресивності або заглиблення у себе.

Погані сон, апетит, настрій. Фізіологічна і психологічна буря триває від 2—3 днів до 1—2 місяців (у окремих дітей).

2. «Шторм ущухає» — період несталого пристосування, коли дитячий організм шукає оптимальних варіантів реакції на зовнішні впливи. Малюк продовжує придивлятися до нового оточення, робить спроби долучитися ДО СПІЛЬНОЇ діяльності, стає активнішим, зацікавленішим, урівноваженішим.

Цей період триваліший, ніж перший, — від 1 тижня до 2—З місяців.

3. «Штиль» — період відносно сталого пристосування. Організм віднаходить найсприятливіші варіанти реагування на нові умови життя, режим дня, спілкування. Дитина починає активно засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, брати участь у заняттях.

Зменшується захворюваність, стабілізуються сон, апетит, настрій. Цей період триває від 2—3 тижнів до 6 місяців. Хто ж допоможе малюкові з найменшими витратами для його фізичного і психічного стану увійти в нове життя? Так, саме психолог дитячого садка допоможе вихователю, дитині, правильно зорієнтувавши їх у складній ситуації.

Як показує практика, дуже ефективним є те, що перед там як оформити дитину в певну вікову групу, психолог проводить вступну бесіду з батьками. Під час цієї бесіди заповнюють індивідуальну діагностичну картку вихованця.

ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА ШКОЛИ МОЛОДИХ БАТЬКІВ

1. Дитина в сім'ї

2. Батьки-перші вихователі

3. "Кризи" дошкільного віку . Що робити батькам?

4. Діти і тактика сімейного виховання .

5. Причини і шляхи усунення типових помилок виховання дітей в умовах сім'ї.

6. Відповідальність батьків за здоров'я дитини . Гігієна,режим дня, харчування.

7. Батькам про фізичне виховання .Попередження дитячого травматизму.

8. Ігри вжитті та розвитку дитини.

9. Навчимо дитину говорити .

10.Вплив сімейного спілкування на розвиток та виховання особистості дитини.

11 .Що і як читати дітям ?

12.Перші уроки моральної поведінки.

13.Не запізніться з добротою.

14 Дитина в світі прекрасного

15 Екологічне виховання дитини.

16 .Організація трудового виховання в сім'ї

17 .Завдання сім'ї по підготовці дитини до школи

18 .Підсумкова конференція.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКІВСТВА

1. Не чекай, що твоя дитина буде така, як ти, або як ти хочеш Допоможи їй стати не тобою а собою.

2. Не думай, що дитина твоя, вона Божа.

3. Не вимагай від дитини платні за все , що ти для неї робиш: ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі?

Вона дасть життя другій , а та - третій , це неповторний

закон подяки.

4. Не зганяй на дитині свої образи , щоб в старості не їсти гіркого хліба, бо що посієш , те й зійде .

5. Не відносься до її проблем висока : скрутність життя надана кожному по силам і будь впевнений , їй вона важче не менш, ніж тобі твоя.

6. Не принижуй.

7. Не "гризи " себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини , гризи - якщо можеш та не робиш .

8. Пам'ятай - для д дитини зроблено , недостатньо , якщо не зроблено все.

9. Вмій любити чужу дитину .Ніколи не роби чужій дитині те, що не хотів би, щоб інші зробили твоїй

10. Люби свою дитину різною : не талановитою, невдалою, дорослою; спілкуючись з нею, радій то що дитина - це свято , яке поки з тобою

Загальна інформація для родин у групі

• Намагайтеся брати участь у діяльності групи. Займайтеся разом з дітьми.

• Заохочуйте дітей до того, щоб вони вдягалися і роздягалися самостійно. Допомагайте лише у разі потреби.

• Не пояснюйте дитячих малюнків, конструкцій тощо. Не давайте їм назви.

• Звертайтеся до дитини за поясненнями і коментарями.

• Вибирайте моменти для запитань

• Носіть зручний одяг, в якому Ви почуватимете себе комфортно, сидячи на килимі, граючись з дітьми на майданчику.

• Не дискутуйте з дітьми, іншими дорослими. Якщо Вас щось непокоїть, якщо виникають запитання або якщо у Вас є якісь коментарі стосовно правил групи чи поведінки дітей, звертайтеся з ними до вихователя.

• Подавайте вихователям свої ідеї і побажання стосовно планування

та організації навчально-виховного процесу.

• Розкажіть вихователям про свої інтереси, здібності, таланти - для того, щоб вихователі могли використати це у роботі групи.

• Познайомтеся з Правилами групи до того, як почнете працювати з дітьми.

• Попросіть вихователів пояснити, як Вам слід діяти у разі антисоціальної поведінки дітей.

• Не обговорюйте поведінку дітей перед групою.

• Надавайте дітям достатньо часу для самостійного виконання завдання.

Тож як батькам потрібно готувати дитину до вступу в дитячий садок?

• Тренувати, буквально, від народження, систему адаптаційних механізмів у дитини і привчати її заздалегідь до таких умов і ситуацій, у яких їй потрібно змінювати форми поведінки.

• Не обговорювати при дитині проблеми, які пов'язані з дитячим садком.

• Усунути анамнестичні фактори ризику, які пов'язані з умовами соціального середовища.

• Заздалегідь дізнатися про всі нові моменти в режимі дня дитячого садка та увести їх до режиму дня дитини вдома.

• Підвищити роль загартовуючих заходів

• Якомога раніше ознайомити дитину з дитячим садком, дітьми.

• Намагатися віддати дитину до групи садка, де с знайомі діти, з якими вона грається вдома

• Позитивно налаштовувати дитину на те, що вона теж скоро туди піде.

• Вчити дитину всіх необхідних павичок обслуговування.

• Дуже важливо навчити маля гратися.

• Не загрожувати дитині дитячим садком як покаранням за дитячі гріхи, а також за неслухняність.

• Не нервувати і не показувати свою тривожність на порозі вступу дитини в дитячий садок.

• Продумати і зробити так, щоб дитина перші дні не залишалась у дитячому садку на цілий день, а лише на декілька годин.

• Продумати і зробити так, щоб дитина перші дні не залишалась у дитячому садку на цілий день, а лише на декілька годин.

• По можливості розширювати коло спілкування дитини (сусіди, знайомі тощо).

• Значну увагу слід приділяти розвитку мовлення.

• Постійно говорити дитині, що вона дорога, кохана тощо.

• Налаштовувати на мажорний лад. Навіювати малюку думки про те, як це чудово, що він доріс до дитячого садка і скоро почне його відвідувати.

• Налаштовувати на мажорний лад. Навіювати малюку думки про те, як це чудово, що він доріс до дитячого садка і скоро почне його відвідувати.

А тепер розглянемо, як потрібно поводитися батькам із дитиною, яка вперше почала відвідувати дитячий садок: У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну, побудьте з нею якийсь час на прогулянці, до обіду. Не запізнюйтеся хоча б у перші дні, забирайте дитину вчасно. У наступні дні поступово збільшуйте перебування дитини в групі протягом тижня, починаючи з 1—2 годин, щоб вона усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повертається

А тепер розглянемо, як потрібно поводитися батькам із дитиною, яка вперше почала відвідувати дитячий садок: У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну, побудьте з нею якийсь час на прогулянці, до обіду. Не запізнюйтеся хоча б у перші дні, забирайте дитину вчасно. У наступні дні поступово збільшуйте перебування дитини в групі протягом тижня, починаючи з 1—2 годин, щоб вона усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повертається

• Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку.

• Пограйтеся з дитиною домашніми іграшками в «Дитячий садок», де якоюсь із іграшок буде сама дитина.

• Поспостерігайте, що робить ця іграшка, яка говорить, допоможіть разом із дитиною знайти їй друзів.

• Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини у сім'ї.

• Бережіть її нервову систему.

• Не збільшуйте, а навпаки — зменшуйте навантаження на нервову систему.

• Якомога раніше повідомте педагогів про індивідуальні особливості вашого малюка.

• Удома у вихідні дні необхідно дотримуватися такого самого режиму дня, як і в дитячому садочку

• Не реагуйте на витівки та не сваріть за вередування.

• залишіть дитину на кілька днів удома і виконуйте всі рекомендації психолога та лікаря.