/Files/images/Изображение 001.jpg

Старша медсестра

Щербина Тетяна Юріївна


Можливі наслідки

відмови від вакцинації

Зовнішнє епідемічне благополуччя останніх років, коли на території України не спостерігалося спалахів інфекційних захворювань, які здебільшого призводять до інвалідизації і смерті, вплинуло на зростання кількості батьків, які відмовляються вакцинувати своїх дітей. Певна роль у формуванні цієї тенденції належить представникам руху проти щеплень, які в засобах масової інформації активно заперечують ефективність і безпеку вакцинації. Унаслідок — охоплення вакцинацією в Україні недостатнє для створення достатнього імунітету населення, який захищає від спалахів керованих інфекцій — дифтерії, поліомієліту, кашлюку, кору.

Небезпека масової відмови від вакцинації підтверджена ба­гатьма прикладами розвитку епідемічних спалахів у країнах, зна­чна частина населення яких вважала, що ризик захворювання і смерті від деяких інфекцій давно минув. Так, у Великій Британії в 1970-80-ті pp. знизилося охоплення вакцинацією проти кашлю­ку з 81% до 31%, що призвело до епідемії. В Англії і Уельсі щорічно хворіли понад 200 тис. осіб і гинули не менше ніж 100 дітей на рік. Хвороба пішла на спад після підвищення охоплення вакцинацією до 90%. У Швеції з тієї самої причини з 1979-го по 1996-й рік 60% дітей країни захворіли на кашлюк. Ситуацію виправила лише масо­ва вакцинація.

У США в 1992-2000-му pp. зареєстровано 386 випадків захворю­вання на правець — інфікувалися 15 дітей, 12 із яких не були вакци­новані через відмову батьків.

У Голландії в 1999-2000-му pp. спалахнула епідемія кору. Було зареєстровано 3 250 випадків кору, з-поміж них 650 — тяжких з роз­витком енцефалітів у п'яти випадках і три летальні наслідки серед тих, які знехтували вакцинацією.

У країнах СНД в 1990-99-ті pp. вирувала епідемія дифтерії: за­хворіли більше за 150 тис. осіб, близько 5 тис. людей померли. Зо­крема, в Україні за цей період захворіло 19 тис. осіб, 696 із яких по­мерло.

Порівняно нещодавні події, пов’язані зі зниженням охоплен­ня і не бути, досить швидко забулися, і все більше молодих батьківлегко відмовляються від вакцинації дітей, вважаючи, що «їхніх дітей це омине». Однак, у 2007-2008-му pp. в Україні 141 особа захворіла на дифтерію, серед яких 31 дитина, і 8 осіб померло. Інфекція не відступила, і за зниження рівня імунітету населення відмова від профілактичних щеплень може обернутися новою епідемією.

У 2002-му році Всесвітня організація охорони здоров’я (В003]сертифікувала Україну як територію, вільну від поліомієліту. Проте і сьогодні є реальна загроза поширення в країні «дикого» вірусу поліомієліту в разі його завезення з інших територій. Цей процес можеспровокувати як зниження кількості імунізованих проти поліомієліту дітей, так і збереження захворюваності на поліомієліт в ендемічних країнах. У 2009-му р. в Афганістані, Індії, Нігерії і Пакистані зафіксовані 1 424 випадки цієї хвороби. Враховуючи міграційні процеси, жодна країна не застрахована від завезення «дикого» вірусу поліомієліту.

Усю трагічність цих тверджень і гіркоту втрат відчули на собі батьки дітей, які захворіли в Таджикистані, де в 2010-му р. було зареєстровано 711 випадків поліомієліту, що супроводжувався розвитком паралічів. Більшість хворих, до 89%, — діти віднародження до п’яти років, тридцятеродітей померло. З 2002-го р. територія Таджикистану вважалася вільною від поліомієліту, однак зниження рівня вакцинації впродовж останнього часу і завезення«дикого» вірусу поліомієліту в цю країну призвели до епідемічного спалаху і трагічних наслідків.

Останніми роками в Україні зафіксоване збільшення рівня за­хворюваності на кір. Близько 45 тис. осіб захворіло під час спалаху в 2005-2006-му pp. У 2005-му р. в Україні виявлено 89% всіх випад­ків захворювання на кір в Європейському регіоні. За даними ВООЗ, в 2011-му р. у глобальних масштабах відбулося 158 тис. випадків смерті від кору, зокрема і серед дітей до п’яти років. Більшість ле­тальних наслідків кору відбувається через ускладнення:

· Енцефаліт;

· Тяжка діарея і пов’язана з нею тяжка дегідрація;

· Тяжка пневмонія.

Менінгіти належать до п’яти основних причин смерті дітей ві­ком до року в Україні. Одним із основних збудників менінгіту є НіЬ- інфекція. Щороку в Україні реєструють до 2 тис. випадків захво­рювань на бактеріальний менінгіт, більшості з яких можна було запобігти шляхом щеплення проти НіЬ-інфекції.

Ще одним захворюванням, від якого можна захиститися за до­помогою щеплення, є краснуха. У дітей хвороба зазвичай перебігаєв легкій формі, а от у вагітних на ранніх термінах може призводити до смерті плода або синдрому вродженої краснухи, що проявляєть­ся ураженням мозку, серця, очей і вух. За даними статистики, біль­ше 78 тис. людей в Україні захворіли на краснуху в 2004-2008-му pp. і більше 50 тис. із них — діти. Також були виявлені випадки красну­хи у вагітних, не щеплених жінок з наступним розвитком вродженої краснухи у дітей.

Останнім часом в Україні значно зросла захворюваність на каш­люк. Більше 9 тис. дітей захворіли в 2004-2008-му pp., і 6 із них — померли. Особливо небезпечний кашлюк для дітей віком до шести місяців, оскільки у них часто розвиваються важкі ускладнення, як- от: пневмонія, енцефалопатія, ателектази та емфізема легень.

Донині в нашій країні є епідемія туберкульозу. Згідно з даним статистики, щодня в Україні 82 особи інфікуються, а ЗО — помира­ють від цього захворювання. Серед жертв туберкульозу — чимало дітей. Доведено, що вакцинація знижує число смертельних випадків від туберкульозу серед дітей.

Отже, вакцинація дає змогу не лише запобігти розвитку інфек­ційних захворювань, а й зменшити тяжкість їх перебігу і ускладнень, мінімізувати ризик летальних наслідків. Проведення профілактич­них щеплень зменшує ризик виникнення епідемій, забезпечує за­хист як дітей, так і дорослих від найбільш поширених і небезпечних інфекцій.


ПАМ’ЯТКА

для батьків щодо адаптації дітей

до умов дошкільного закладу

Щоб полегшити звикання дитини до умов дошкільного навчального закладу, батьки мають підготувати її і фізично, і морально, і соціально. Запорукою успішної адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу є єдність зусиль і ви­мог до дитини з боку родини та працівників закладу. Познайомте дитину з майбутнім вихователем, проведіть екскурсію до групи та ігро­вого майданчику, налаштовуючи дитину на те, що перебування в дитячому колекти­ві та в дошкільному навчальному закладі — це приємна, радісна й очікувана подія.

Організуйте життя дитини в родині відповідно до режиму дня, якого дотримують­ся в дошкільному навчальному закладі. Сон, вживання їжі, прогулянки й інші ре­жимні моменти проводьте в один і той самий час. Подавайте дитині на сніданок молочну страву. На обід готуйте і першу, і другу, і третю страви. Навчіть дитину їсти без сторонньої допомоги.

Навчайте дитину вдома необхідним правилам самообслуговування, взаємодії з оточенням та сформуйте основні санітарно-гігієнічні навички — дотримання чи­стоти тіла, культури їжі, підтримання порядку в навколишньому середовищі. Залишайте дитину під наглядом інших людей, наприклад, родичів, друзів — спочат­ку на годину, а потім довше, щоб дитина зрозуміла, що батьки не будуть постійно поряд.

Поінформуйте медичних працівників і вихователів дошкільного навчального за­кладу про захоплення дитини, звичний руховий режим, особливості харчування, можливі алергійні реакції тощо.

У перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі залишайте дити­ну на дві-три години, поступово збільшуючи час перебування на одну-дві години.

Дозволяйте дитині брати з собою до дошкільного навчального закладу улюблену іграшку, проте не давайте харчових продуктів і напоїв із собою.

Пам'ятайте, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад лише здоровою. Щоранку оглядайте зів, шкіру та волосся дитини, розпитуйте про само­почуття.

Одягайте дитину відповідно до погодних умов у одяг з натуральних тканин та зручне взуття. Обов’язковим є головний убір.

Не залишайте дитину в дошкільному навчальному закладі примусово, навіть якщо час звикання виявився довшим за очікуваний. У кожної дитини адаптація до умов дошкільного навчального закладу проходить індивідуально.

Із закритими очима подивитися на сонце, вранці — яке сходить, або ввечері — яке сідає. Почи­нають із кількох секунд, поступово збільшуючи тривалість виконання вправи до ЗО с.


Для батьків щодо профілактики отруєнь

дітей лікарськими препаратами вдома

Лікарі стверджують, що близько половини випадків отруєння дітей спричи­нені недозволеним прийманням лікарських препаратів. Найчастіше діти з’їдають пігулки, залишені в доступних місцях, або отруюються під час гри з аптечкою. Для запобігання нещасним випадкам через отруєння медикаментами слід постійно до­тримуватися правил їх зберігання вдома. Зберігайте лікарські препарати в аптечках, які зачиняються, щоб дитина не зуміла їх дістати. Зберігайте аптечку, а також лікарські засоби, які нині необхідно приймати вам або членам вашої родини, у недоступних для дітей місцях. Регулярно перевіряйте строк придатності до застосування лікарських препаратів, які зберігаєте в домашній аптечці. Після кожного приймання ліків перевіряйте, чи надійно ви їх закрили. Не зберігайте медикаменти в місцях, де грають діти. Не варто ставити аптечку чи коробку з лікарськими препаратами на шафи, бо ди­тина може спробувати їх дістати. Забороніть усім членам родини залишати лікарські препарати на столі, як зазви­чай роблять бабусі й дідусі, щоб не забути прийняти препарат. Виймайте з упаковки рівно стільки пігулок, скільки збираєтеся прийняти, а не на два-три прийоми наперед. Не приймайте лікарські препарати в присутності дітей, бо їм дуже подобається ко­піювати дорослих і вони намагатимуться спробувати повторити ваші дії. Якщо дитина допитлива, не тримайте лікарські препарати в сумках, портфелях, га­манцях, скриньках тощо, бо вона обов'язково спробує їх знайтиНайліпше зберігати препарати в такому місці, щоб дитина не змогла побачити їх і дотягнутися. Якщо дитина захворіла, не дозволяйте їй самостійно приймати ліки. Ніколи не кажіть дитині, що лікарські або вітамінні препарати це цукерки чи льо­дяники, адже коли Вас не буде поряд, дитина може знайти «цукерки» і з'їсти їх. Якщо дитина проковтнула ліки, ввела у носовий прохід чи вухо пігулки, терміново з’ясуйте, який саме це лікарський препарат і терміново зверніться до лікаря.


Кiлькiсть переглядiв: 225

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.