Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/nove/b1e8554d69c1.jpg РОЛЬ БАТЬКІВ У ВИХОВАННІ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОМОВИ У ДІТЕЙ

ТА РОЗВИТКУ ЇХ МОВЛЕННЯ В ЦІЛОМУ.

Формування мовлення дітей дошкільного віку - одне з головних завдань виховання, бо оволодіння рідною мовою тісно пов'язане з розвитком мислення дитини, з пізнанням навколишнього світу. Довколишній світ входить в життя дітей поступово і спочатку малюк пізнає найближче оточення. З часом життєвий досвід дитини збагачується. Важливу роль у цьому відіграє щоденне спілкування з батьками, в процесі якого формується мовлення малюка. Саме воно сприяє перебудові психіки дитини, дозволяє їй сприймати явища більш свідомо. Тому так важливо турбуватися про своєчасний розвиток мовлення дітей, приділяти увагу його чистоті і правильності.

Батьки - перші, хто забезпечує розвиток мовлення дитини. Вони повинні, насамперед, добре знати рівень розвитку малюка в цілому і мовлення зокрема. Для цього слід з'ясувати:

1. Чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд та виділяти в ньому зайвий предмет, а також зайве слово з семантичного ряду.

2. Чи засвоїв малюк граматичну будову мови (узгодження слів за відмінками, числівника з іменником; використання прийменників; утворення множини від однини; використання зменшувально-пестливих суфіксів).

З. Стан фонематичного слуху (розрізнення звуків, схожих за артикуляцією, але різних за звучанням, наприклад: т - д, с - з, п - б).

4. Рівень розвитку фразової та зв'язної мови; вміння виділяти і називати частини предмета, частини тіла живої істоти.

5.Рівень розвитку психічних процесів: мислення, уваги, уяви, пам'яті. Дорослий ставить ці запитання собі, аби їх з'ясувати. З дитиною ж він грає, підібравши відповідний матеріал до кожного з цих питань. Батьки повинні знати, що недоліки звуковимови у ранньому віці (від 1,5 до 2,5 років) пояснюються недостатнім загальним розвитком дитини і не сформованістю її мовнорухового апарата.

Вже у 4-5 років порушення звуковимови вважається патологією. Більш розвинені діти починають самі помічати вади і нерідко дуже хворобливо переживають це. Вони соромляться говорити, уникають слів із звуками, які вимовляють неправильно. Недоліки мовлення позначаються і на психічному розвитку особистості. Такі діти, здебільшого, пасивні, нервові, зневірені у власних силах, неуважні, погано контактують з оточуючими. Батькам необхідно знати, що причинами порушень вимови і недостатнього розвитку фонематичного слуху є не тільки дефектна мова людей з оточення, а й перенесені в ранньому віці інфекційні хвороби, хронічні пневмонії, хронічний тонзиліт, аденоїди, захворювання вуха, яке приводить до зниження елементарного слуху, ураження мозку, викликані травмами. Порушення фонематичного сприймання приводить до того, що дитина не сприймає на слух близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки мови.

Через це її словник не поповнюється словами зі звуками, які дитині важко розрізняти, і починає відставати від норми. З цієї ж причини не формується правильно граматична будова мови. Все це разом приводить до загального недорозвитку мовлення, а це, в свою чергу, стане причиною порушення письма і читання.

Щоб слухомовні недоліки у дитини не закріплювалися і з віком не переходили у звичку говорити неправильно, їх необхідно своєчасно визначити і ліквідувати. Найбільшої ефективності ця робота набуває з дітьми дошкільного віку, тому що нервова система у них тільки формується, а умовні зв'язки в корі головного мозку досить швидко і легко перебудовуються.

Важливе значення має співпраця логопеда з батьками.

Працюючи з дитиною дома батьки повинні пам'ятати:

І. Ігри-заняття дають змогу досягти великих успіхів в усуненні мовних недоліків.

2.Заняття необхідно проводити протягом 20-30 хвилин.

3.Примушувати дитину не можна. Слід вибрати час, коли дошкільнику цікаво буде фати.

4Необхідно чітко дотримуватися всіх рекомендацій логопеда.


РОЛЬ ПАЛЬЧИКОВИХ ВПРАВ У РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ

Актуальність. «Наші пальчики писали, наші пальчики втомились…», − хором раніше на уроках декламували діти. Але зараз не всі батьки звертають увагу на те, як їхня дитина вміє утримувати олівець або ручку. Вони зважають лише на малюнки. Не звертають увагу на правильність тримання ручки. А малюк звикає робити саме так, а не інакше. Рік, два, три, іноді довше.

В першому класі виявляється, що пише він дуже повільно, рука сильно втомлюється, букви виходять якісь негарні. Наслідком цього стають погані оцінки у школі, жахливий почерк, врешті нелюбов до письма.

Чому одні діти вчаться писати граючись, а інші зазнають при цьому неймовірні труднощі? Звичайно, однозначно відповісти на це питання неможливо. Але не можна відкидати прямий зв’язок успіхів дитини в цій сфері з розвитком дрібної моторики пальців рук. Кожним батькам відомо словосполучення «дрібна моторика». І кожний знає, що її потрібно розвивати, а також, що саме дрібна моторика пальців рук впливає на розвиток мовлення дітей. Але чомусь мало хто замислювався, що удосконалюванню дрібної моторики необхідно приділяти увагу і після того, як дитина заговорить! Від того на скільки спритними в п’ять, шість років стануть його пальчики, залежать успіхи у школі. Ось і виходить, що шестирічка гарно читає, рахує і співає пісні на англійській, а ручку тримати правильно не вміє. Інтелект начебто розвинений, а навичок, необхідних для навчання у школі немає. Що ж робити? Як допомогти дітям? Існують приємні і захоплюючі засоби, що сприяють розвитку дрібної моторики. В цьому посібнику розглянемо їх.

Метою дослідження є простеження взаємозв’язку та впливу дрібної моторики на розвиток мовлення дітей.

Відповідно до мети визначено завдання:

1. Дослідити фізіологічний та педагогічний зв’язок дрібної моторики та мовних зон кори головного мозку.

2. Розглянути методику розподілу та розучування пальчикових вправ.

3. Знайти засоби, що сприятимуть зацікавленню дітей до ігор, пов’язаних із розвитком дрібної моторики пальців рук.

Матеріали посібника стануть методичним порадником для педагогів дошкільних навчальних закладів та навчально-розвивальних центрів.


ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ

Не інтелектуальні переваги зробили людину

володарем над всім живим, але те, що одні ми

володіємо руками – цим органом усіх органів

Джордано Бруно

З давніх-давен люди шукали відповіді на питання: «Що впливає на розвиток мовлення людини, як його покращити?» Людство, працюючи над нами, відкрило багато таємниць. У другій половині ХХ століття американський учений Роджер Спері здійснив дослідження, що змінило уяву людства про мозок. Йшлося про визначення функцій двох півкуль мозку. Велику роботу зі складання карти мовних зон мозку провів канадський нейрохірург У. Пенфілд. Він уточнив питання про мовні області кори великих півкуль. Крім зони Брока (яку він назвав передньою мовною областю) і зони Верніке (задня мовна область), він знайшов додаткову або верхню мовну область, яка не має таких визначаючих функцій, як передня і задня мовні зони, а грає допоміжну роль. Йому вдалося показати взаємозв’язок усіх трьох мовних областей, що діють як єдиний мовний механізм. Рух пальців рук виявився тісно пов’язаним із мовною функцією.

Щоб зрозуміти, як здійснюється вплив дрібної моторики на мовні зони, треба обов’язково знати нейрофізіологічний зв'язок цих функцій, анатомію, особливо мозку.

Чому сьогодні ми використовуємо ці вправи? Зробимо екскурс в історію людства, а саме у медицину, фольклор, народну педагогіку, навіть філософію, і дамо відповідь на це запитання.

Ще в ІІ ст. до н.е. в Китаї помітили, що мануальні (ручні) дії впливають на розвиток мозку. Фахівці стверджували, що ігри за участю рук і пальців (на зразок нашої «Сороки-ворони») сприяють гармонійному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкову систему.

На основі подібних міркувань японський лікар Намікосо Токудзіро створив методику оздоровчого впливу на руки. Він стверджував, що пальці мають велику кількість рецепторів, що надсилають імпульси до центральної нервової системи людини. На кистях рук є чимало акупунктурних точок, масажуючи які, можна впливати на внутрішні органи, що рефлекторно з ними поєднані.

За насиченостю акупунктурних зон кисть не поступається вуху чи стопі. Східні медики встановили, що масаж великого пальця підвищує функціональну активність головного мозку, масаж вказівного пальця позитивно впливає на шлунок, середнього – на кишечник, безіменного – на печінку та нирки, мізинця – на серце.

Не тільки східні мудреці, але й вітчизняна педагогіка створювала дитячі ігри — забавлянки «Сорока-ворона», «Ладушки, ладусі», «Куй, куй чобіток» та інші.

Наші предки інтуїтивно відчували, що подібні народні ігри – не що інше, як оздоровчий і тонізуючий масаж на базі акупунктури. Такі прості маніпуляції з пальчиками, а скільки користі!

Кисть руки – це вихователька мозку.

У процесі еволюції кисть стає не тільки виконавицею волі, але й вихователькою мозку. Проекція кисті, а особливо великого пальця, в попередній і задній центральних звивинах кори великих півкуль має майже таку ж протяжність, як і проекція решти тіла. Функції кисті унікальні і універсальні. Рука настільки зв’язана з мисленням, з переживаннями, що стала допоміжною частиною всього нашого язика. Праці В. М. Бехтерєва довели, що прості рухи рук допомагають зняти розумову втому, поліпшують вимову багатьох звуків, розвивають мову дитини. А відомий педагог В. А. Сухомлинський стверджував, що «розум дитини знаходиться на кінчиках пальців». Чим більше впевненості і винахідливості в руках дитячої руки, тим витонченіше взаємозв’язок руки зі знаряддям праці, тим складніше рухи, які необхідні для цієї взаємодії. Чим більше майстерності в дитячій руці, тим дитина розумніша. Як підкреслює М. М. Кольцова, вправи, які укріплюють дрібні м’язи кисті, необхідні не тільки для розвитку загальної і дрібної моторики, але й для розвитку мови, а також інтелектуального розвитку, удосконалювання функції кори головного мозку.

Розвиток функцій руки і мови у людей у процесі еволюції йшов паралельно. Приблизно такий же хід розвитку мовлення у дитини. Спочатку розвиваються тонкі рухи пальців, після цього з’являється артикуляція складів; наступне удосконалення мовних реакцій відбувається в прямій залежності від ступеня тренованості рухів пальців.

Медичний аспект

Л. М. Звонарьовою було відмічено, що коли дитина виконує ритмічні рухи пальцями, в неї різко посилюється узгоджувальна діяльність лобових і скроневих відділів мозку. В людей, у яких домінує права рука, у лівій лобній області знаходиться мовна рухова зона, а в лівій скроневій області – сенсорна мовна зона, виявилося, що якщо дитина виконує ритмічні рухи пальцями правої руки, то в лівій півкулі мозку у неї виникає посилене узгодження електричних коливань у лобній і скроневих зонах. Рухи пальців лівої руки викликали таку ж активізацію в правій півкулі (Кольцова М.М.). Дані електрофізіологічних досліджень прямо говорять про те, що мовні області формуються під впливом імпульсів, що поступають від пальців рук.

Фізіолог Кольцова М.М. висловила думку, що є підстави вважати кисть руки як орган мовлення – такий же, як і артикуляційний апарат. З цієї точки зору «проекція руки є ще однією мовною зоною мозку». На даному етапі розвитку людства біля треті всієї площі рухливої проекції займає проекція кисті руки, яка розташована дуже близько від мовної моторної зони. Саме величина проекції кисті і її близькість до моторної мовної зони навели на думку про те, що тренування тонких рухів пальців рук може справити великий вплив на розвиток активного мовлення.

Л.В. Фоміна обстежила більше 500 дітей у різних дитячих установах і виявила, що їхній рівень розвитку мовлення завжди знаходився в прямій залежності від ступеня розвитку тонких рухів пальців рук (з рівнем розвитком загальної моторики він не завжди співпадав). Перевірка більшої кількості дітей показує, що це не випадковість, а закономірність.

У невропатології та дефектології були проведені досліди, які говорять про тісний зв'язок функції мовлення та руки. Давно відомо, що при травмі або крововиливу в мовній моторній області в лівій півкулі у людини страждає не тільки мова, а й тонкі рухи пальців правої руки, хоча сама область залишається недоторканою. Були описані випадки ураження лобної долі лівої півкулі без втрати мови. Коли такі випадки ретельно вивчалися, то виявилося, що у цих хворих домінує ліва рука, і моторна мовна зона знаходиться в них у правій півкулі. Розвиток мовних зон у правій або лівій півкулях залежить від того, є людина правшею або лівшею, особливо переконливо показує зв'язок функцій мовлення і руки (Лурія).

Можна зробити висновок, що в процесі індивідуального розвитку мовлення тісно пов’язане з рухами, в першу чергу – з пальцями рук. Це наочно виявляється при спостереженні за дітьми одного і того ж віку, але з різним ступенем розвитку мовлення. Діти, які виконують багаточисленні жваві рухи пальцями рук, розвиваються в мовному відношенні швидше інших.

Отже, коли говорять про період підготовки дитини до активного мовлення, треба мати на увазі тренування не тільки артикуляційного апарату, але й рухів пальців рук .

Тренування пальців рук можна починати з 3-х місяців.

Терміново треба працювати над розвитком рухів рук, якщо:

- в 3,5 місяці дитина не тягнеться до предмета, що побачила, однією або двома руками, кисті розкриті;

- в 4 місяці не зводить ручки до середньої лінії, не розглядає їх, не грається ними;

- до кінця 5 місяця малюк не може впевнено протягнути руку до іграшки, не тягне предмет, який знаходиться у руці, у рот;

- до кінця 6 місяця він не може вхопити кубик, не перекладає предмети із руки в руку;

- до кінця 7 місяця не обертає кистю з іграшкою, яку утримує;

- до кінця 8 місяця дитина не може утримувати між вказівним і великим пальцем ґудзик;

- до кінця 9 місяця не плескає у долоні, не намагається самостійно пити з чашки;

- до кінця 12 місяця не кидає предмети у грі, не бере дрібні предмети двома пальцями, не може подати іграшку дорослому;

- в 1 рік 2 місяця не намагається малювати каракулі;

- в 1 рік 7 місяців не розгортає загорнутий у папір предмет;

- до кінця 1 року 8 місяців не ставить 3 кубики один на одний, не може креслити прямі лінії;

- до кінця 2 року не може викручувати кришку від банки, не намагається зупинити м’яч, котрий котиться до нього.


ОБСТЕЖЕННЯ РІВНЯ МОТОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

Діти 3-4 років.

Щоб правильно спланувати мовленнєву роботу з дітьми, необхідно визначити рівень їхнього моторного розвитку, тобто провести обстеження.

Стан загальної моторики:

1. Пройти по прокладеному на підлозі шнурку.

2. Пробігти 3-4 рази між двома лініями, накресленими на підлозі, відстанню 20-25 см один від одного.

3. Перекласти предмет (фляжок, м’ячик) із одної руки в другу, тримати над головою, за спиною, перед собою.

4. Перейти з біга на ходьбу.

Стан дрібної моторики:

1. Розстібати ґудзики.

2. Малювати горизонтальні та вертикальні лінії.

3. Малювати коло.

4. Складати велику мозаїку.

Стан мімічної мускулатури:

1. Підняти брови (здивуватися)

2. Нахмурити брови (розсердитися)

3. Прищурити очі.

4. Надути щоки.

5. Втягнути щоки.

Стан артикуляційної моторики:

1. Губи: посмішка – трубочка.

2. Язик: широкий – вузький, вверх-вниз, ліворуч - праворуч

Діти 4-5 років.

Стан загальної моторики:

1. М’яч кинути вверх – спіймати; вдарити об підлогу – спіймати.

2. Пролізти крізь обруч, стрибнути в обруч і вистрибнути з нього.

3. Колоподібні рухи рукою (лівою, потім – правою) зі стрічкою над головою.

Стан дрібної моторики:

1. «Вітаються» пальці правою та лівої рук.

2. «Вітаються» пальці тільки правої, тільки лівої руки.

3. Складають мозаїку.

4. Застібають ґудзики.

Стан мімічної мускулатури:

1. Підняти брови вверх (здивуватися)

2. Нахмурити брови (розсердитися)

3. Прищурити очі.

4. Надути щоки.

5. Втягнути щоки.

Стан артикуляційної моторики:

1. Губи: посмішка – трубочка (рахуємо до трьох)

2. Язик: широкий – вузький (рахуємо до трьох), кінчик язика підняти – опустити, «маятник», цокання.

Діти 5-6 років.

Стан загальної моторики:

1. Пробігти, проскакати на обох ногах, на одній нозі за завданням від стола до вікна.

2. Зупинитися за сигналом після пробіжки.

3. Кинути м’яч педагогу і у відповідному кидку спіймати.

4. Руки з прапорцями вперед, назад, уверх, униз (за вказівкою логопеда).

Стан дрібної моторики:

1. «Гра на роялі» пальцями.

2. Кулак – долонь – ребро (правою, потім лівою рукою)

3. Чергування рухів: права рука – долонь, ліва – кулак, далі – навпаки.

4. «Пальчики вітаються» (на одній руці: всі пальчики почергово – з великим, пальці правої і лівої рук – один із одним).

Стан мовної моторики:

1. Підняти брови (здивуватися)

2. Нахмурити брови (розсердитися).

3. Прищурити очі.

4. Надути щоки.

5. Втягнути щоки.

Стан артикуляційної моторики:

1. Губи: посмішка – трубочка (рахуємо до п’яти).

2. Язик: широкий – вузький (рахуємо до п’яти), «гойдалка», «маятник», цокання.

Діти 6-7 років.

Стан загальної моторики:

1. Присісти, покатати м’яч по підлозі від руки до руки.

2. Вдарити м’яч долонею об підлогу під рахунок, до п’яти.

3. Зав’язати стрічку вузлом, бантиком.

4. Прокотити обруч вперед двома руками, підняти над головою, надіти на себе, присісти і покласти його на підлогу, стати струнко і вистрибнути із нього.

Стан дрібної моторики:

1. «Гра на роялі» пальцями.

2. Кулак – долонь – ребро (правою, потім лівою рукою).

3. Чергування рухів: права рука – долонь, ліва рука – кулак, далі навпаки.

4. «Пальці вітаються» (на одній руці: всі пальці почергово – з великим, пальці правої і лівої рук – один з одним).

Стан мімічної мускулатури:

1. Підняти брови (здивуватися)

2. Прищурити очі.

3. Надути щоки.

4. Втягнути щоки.

Стан артикуляційної моторики:

1. Губи: посмішка – трубочка (рахунок до п’яти)

2. Язик: широкий – вузький (рахунок до п’яти), «гойдалка», «маятник», «цокання».

Обстеживши дитину, логопед робить висновки. Якщо розвиток рухів пальців відповідає віку, то і мовний розвиток знаходиться в межах норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і мовний розвиток, хоча загальна моторика при цьому може бути нормальною і навіть вище норми (Л. В. Фоміна). Як вже зазначалося вище, М. М. Кольцова прийшла до висновку, що формування мовних областей відбувається під впливом кінеститичних імпульсів від рук, а конкретніше, від пальців. Цей факт використовує в роботі з дітьми логопед там, де розвиток мови відбувається своєчасно і особливо там, де маємо відставання, затримку мовної сторони мови.

Рекомендується стимулювати мовний розвиток дітей шляхом тренування рухів пальців рук.

Дітям від трьох до шести років учитель-логопед пропонує удосконалювати техніку вже засвоєних пальчикових ігор, пізніше починає роботу з пальчиковими оповіданнями. Крім цього практикує ігри:

- викласти візерунок із мозаїки («Чарівні візерунки»);

- самостійно застібнути ґудзики («Шапочка клоуна»);

- нанизати на нитку намистини («Намистинки»);

- покласти в коробку дрібні іграшки правою і лівою рукою («Збери іграшки»);

- зліпити з глини та пластиліну;

- зав’язати та розв’язати вузли;

- використовувати дощечки з накатаним шаром пластиліну для викладання візерунків з дрібних камінців, круп, пластмасові або дерев’яні палички для викладення візерунку за зразком;

- складати розбірні іграшки;

- пазли;

- вирізати фігурки по контору;

- намотувати нитки на клубок та інше.

У три роки дитина повинна вже вміти показувати три пальчика окремо один від одного. В чотири – впевнено утримувати олівець і заштриховувати картинку, не виходячи за контур. Кожний пальчик дитини до школи повинен бути «самостійним» та спритним.

З шести до восьми років у роботі активно використовує пальчикові оповідання з допомогою пальчикових звіряток і пальчикових предметів. Влаштовує «Театр пальчиків», «Ляльковий театр». Пальці і кисті набувають гарної рухомості, гнучкості, зникає скутість рухів. Активно працює пам'ять, збагачується мова та кругозір. Сором’язливі діти стають впевненіше, використовують творчу фантазію.


ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ

Робота над розвитком дрібної моторики здійснюється в декілька етапів,

і, в першу чергу, враховуються вікові та індивідуальні особливості дитини, рівень її розвитку (психомоторний та фізичний).

Поетапний план роботи з пальчиками:

1. Пальчикова гімнастика (вправи);

2. Пальчикові картинки (фігурки);

3. Пальчикові інсценівки:

а) пальчикові загадки;

б) пальчикові вірші;

в) пальчикові міні-вистави;

г) змішаний театр.

4. «Чарівна рукавичка»:

а) міні-сценки рукавичкою одного вихованця:

* з одним персонажем;

* з одним персонажем та рукою, вільною від рукавички;

* показ обома руками в рукавичках ( по одному персонажеві);

б) міні – сценки з одним персонажем у показі кількома виконавцями (однією рукою);

в) міні-міні сценки з кількома персонажами в показі кількома виконавцями (обома руками);

г) домашній театр;

д) самостійна дитяча творчість.

Під час навчання необхідно враховувати, що малюка треба навчити виконувати вправи кожною рукою (окрім вправ, передбачених для обох рук разом), тому що рухи правої і лівої руки сприймаються дитиною по-різному, так як вони контролюються різними півкулями мозку. Коли дитина навчиться вільно виконувати потрібні рухи однією рукою, переходить до другої руки, а потім учить виконувати рухи відповідно до тексту одразу двома руками.

Пальчикову гімнастику розпочинають з найпростіших вправ та зі знайомства дітей зі своїми пальчиками – з їхніми назвами, призначенням. Комплекси пальчикової гімнастики та окремі її елементи можна вводити до фізхвилинок та фізпауз, перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням. Використовують пальчикові вправи і в індивідуальній роботі з дітьми.

Умовно гімнастика для пальців рук ділиться на активну та пасивну. Пасивну (масаж кисті рук: погладжування, розтирання, вібрація) проводить, як попередній етап, перед активною гімнастикою з дітьми, в яких низький рівень розвитку дрібної моторики.

Вправи поділяються на умовно статистичні та динамічні.

Статистичними вправами розвивають наслідувальні здібності, що достатньо прості і не вимагають диференційованих рухів;

*учать напружувати і розслабляти м’язи;

*розвивати вміння зберігати положення пальців деякий час;

*учать переключатися з одних рухів на інші.

Динамічні вправи розвивають точну координацію рухів, учать згинати і розгинати пальці рук, протиставляти великий палець іншим.

Пальчикові картинки слід вводити, коли дитячі пальчики після певного тренування стали гнучкішими і рухливішими. Пальчикова картинка (фігурка) – це відтворення за допомогою пальців образів якихось предметів, тварин. Розповідаючи якусь казку можна запропонувати дитині зобразити пальчиками головного героя. Цей процес узагальнюють одним словом «Покажи».

Малюнки, фігурки застосовують як елементи загальної пальчикової гімнастики і як складові частини занять та розваг.

Наприклад, використовують такі види завдань:

1. Прошнуруй доріжку до малюнка, у назві якого звук [-с-] стоїть на початку (у середині, кінці слова).

2. На площині зображені тварини чи предмети, які швидко треба затулити пальчиками:

а) Мишки ховаються від їжака.

б) Рибки ховаються від кота.

Як навчити малюка виконувати пальчикові вправи?

1. Якщо гра без віршованого супроводу, дорослий каже назву гри, або показує малюнок до відповідної гри (для того, щоб створити відповідний зоровий образ) або поєднує одне і друге, показуючи з поясненням гру малюку. Якщо дитина не може виконати вправу, то дорослий бере руки дитини у свої і разом виконують рухи. Логопед просить дитину самостійно виконати рухи. Якщо в малюка знову не виходить, то дорослий вдруге сам складає його руки в правильну позицію.

2. Спочатку всі вправи виконуються повільно. Необхідно стежити, щоб дитина правильно виконувала і утримувала положення кисті або пальців і правильно переключалася з одного руху на інший. При необхідності можна допомогти малюку або навчити його допомагати собі другою рукою.

3. Як зазначалося вище, вправи відпрацьовуються спочатку однією рукою (якщо не передбачена участь обох рук), потім – другою рукою, після цього – двома одночасно.

4. Деякі вправи є в декількох варіантах. Перший – найлегший.

5. Перед тим як розпочати роботу, діти повинні знати назви усіх пальців.

6. Вказівки дорослого повинні бути спокійні, доброзичливі, чіткі.

7.Кожне заняття проводиться протягом кількох хвилин двічі – тричі на день.

Пальчикова гімнастика розпочинається з найпростіших вправ. Після кожної вправи пальчики необхідно розслабити, всі пальці слід навантажувати рівномірно. Підбирати комплекс по 6 – 8 вправ. Найбільш складні елементи слід повторювати кілька разів, щоб діти краще запам’ятали.

Перелік пальчикових вправ.

1. «Пальчики вітаються»:

а) однією рукою кінчиком великого пальця правої руки почергово торкатися кожного пальця цієї ж руки (теж саме – лівою рукою);

б) двома руками, тримаючи долоні вертикально одну напроти одної, почергово (починаючи з мізинців і закінчуючи великими пальцями) з’єднувати і роз’єднувати пальці, промовляючи слова: «Добрий день, пальчику!»

2. «Стиснемо – розтиснемо»: ритмічно стискати кулак і розтискати.

3. «Молоточок»: вказівним пальцем однією руки стукати по долоні другої.

4. «Молоточки»: одним стиснутим кулачком стукати по другому кулачку.

5. «Бігунець»: бігти по столу, пересуваючи вказівний та середній палець.

6. «Млинок»: поставивши один кулачок над другим, робити ними обома оберти.

7. «Потрусимо долонями»: потрусити обома долонями – спершу сильніше, потім слабше.

8. «Хвилі»: робити хвилеподібні рухи руками перед грудьми з одного боку в інший.

9. «Січемо капусту»: ребром однієї долоні бити по розгорнутій другій долоні.

10. «Перемо білизну»: терти одним кулачком по другому (пальцями).

11. «Падає сніг»: робити плавні синхронні рухи обома руками згори до низу.

12. «Кінь біжить»: почергово стукати по столу чотирма пальцями руки (крім великого).

13. «Гра на фортепіано»: довільно імітувати пальцями обох рук гру на цьому музичному інструменті.

14. «Слон іде»: виставивши вперед вказівний палець (хобот), переступати чотирма пальцями по столу.

15. «Пташки дзьобають зернята»: зігнутим вказівним пальцем однієї руки стукати по столу або підлозі.

Наступна вправа сприяє розвитку спритності пальців рук. На папері наклеєні п’ять різних фігурок. Кожному пальчику відповідає певна фігура. Це можуть бути м’ячики різних кольорів, тваринки, будь-що. Дитина ставить кожний пальчик над цими предметами. Дорослий дає команду дітям: «Підніміть пальчик, наприклад, над лисичкою, їжачком, зайчиком тощо». Спочатку малечі важко, але поступово пальці стають спритніше, і діти з легкістю піднімають їх над фігурами. Ця вправа використовується як і обстежуюча. В залежності від того, як працює безіменний палець у цій вправі, ми можемо встановити рівень розвитку дрібної моторики.

Всі гімнастичні пальчикові вправи підходять дітям віком від 3 до 8 років. Зроблять вправи більш цікавими фігурки тварин, у яких є два отвори для вказівного та середнього пальців (див. додатки). Надягаючи їх на пальчики, діти із задоволенням виконують вправи. Крім того, цих тваринок використовує і для автоматизації звуків, давши їм назви з необхідним звуком.

Логопед досягає дві мети: діти автоматизують звук і виконують пальчикові вправи. Цих тваринок використовує і на подальших етапах роботи з пальчиками, наприклад: інсценізація віршів, невеликих казок, імпровізація театральних вистав дітьми.

Якщо пальчикові вправи з віршованим супроводом, то починаємо нову гру.

Дорослий читає текст вірша і вимовляє текст максимально виразно: то підвищуючи, то понижуючи голос, роблячи паузи, підкреслюючи окремі слова;

- рухи логопед виконує синхронно з текстом або у пазах;

- треба, щоб малюк уважно послухав і зрозумів зміст вказаного. Логопед формулює запитання: «Про що розповідається?», «Які герої?», «Чи можем їх показати?»

Якщо в тексті зустрічаються слова і вирази незрозумілі дитині, то дорослий у доступній формі пояснює їх значення.

Логопед разом із дитиною розучує вірш, рядочок за рядочком, а потім промовляє рядочок, супроводжуючи їх рухами. Так поступово розучує і синхронізує текс і рухи. Якщо дитина не може виконати вправу, то логопед, як і при розучуванні пальчикової гімнастики, надає кисті і пальцям дитини відповідну позицію.

Промовляючи віршик і одночасно рухаючи пальчиками, дитина мимоволі ритмізує свою мову рухами: вона стає більш чіткою і виразною, емоційною.

Наявність рими гарно впливає на слухове сприйняття. Коли дитина добре вивчить вірш і рухи, темп поступово прискорюється.

Під час засвоєння пальчикових фігур (пальчикові картинки) логопед виготовляє книжечку, на якій з однієї сторони намальована позиція з пальців, яку необхідно зробити, а з другої – відповідний малюнок (що намагаються зобразити), під яким надрукований віршований супровід.

Після того, як діти засвоїли вільне виконання пальчикових фігурок, процес ускладнюється розігруванням коротеньких сценок та власне інсценівок, переказом невеликих оповідань, тобто проводяться пальчикові ігри. Ці ігри емоційні та виразні, тому логопед може проводить їх на заняттях, як на індивідуальних, під групових, так і фронтальних. Вони вельми цікаві і відображують реальну дійсність – предмети, тварин, людей та їхню діяльність, явища природи. В ході цих ігор активізується дрібна моторика рук і психічні процеси, формується спритність, уміння володіти своїми пальцями, зосереджувати увагу на одному виді діяльності тощо.

Пальчикові ігри важливі також для розвитку дитячої творчості. Старші вихованці охоче «виступають» перед молодшими і переносять набутий досвід на інші вірші,ь казки, пісні.

Для інсценування віршів, загадок за допомогою пальців добирає різноманітні віршовані твори — народні та класичні. Наприклад:

«Курочки» Наталія Забіла

На подвір’ї курочки,

Ціпу, ціпу, ціп.

«Курочка» — з’єднати пальці лівої руки та трохи зігнути; великим та вказівним пальцем зробити кружечок.

Ось Маринка та Юрко кришать ціпкам хліб.

Великим, вказівним та середніми пальцями «накришити» хліба.

Ціпки бачать крихітки — («Курчатка»).

Дзьобики тук-тук.

Зігнутим вказівним пальцем однієї руки постукати по долоні другої.

Весь шматочок — ой лишенько!

Ущипнути за долоню курячим дзьобом.

Вихопили з рук.

«Зайчик сіренький» Тетяни Мельник

В лісі зайчик сидить,

«Ліс» — пальці обох рук «розставити».

Вушками він ворушить,

Пальчикова фігура «Зайчик», вказівним і середнім пальцями робимо рухи

вперед – назад.

Під ялинкою сховався,

«Ялинка» — з'єднати подушечки вказівного, середнього та безіменного пальців під кутом, утворюючи «дах», а потім великий і мізинець, трішки відокремлюючи їх від інших трьох.

В зуби лисці не піймався.

«Зуби» — доторкнутися зап’ястям правої руки до лівої, пальці обох рук на відстані один від одного зігнуті і роз’єднання.

«Лиска» — пальці обох рук притиснуті один до одного, а кисть прогнути на зовні. Дві кисті з’єднати, два великих пальця виступають над іншими. (Решта вправ див. Додаток 1.)

Не обов’язково, щоб пальчикові вправи супроводжувалися римами. Логопед дітям запропоновує, наприклад, розказати казку про маленького гномика, який відправився в ліс. «Топ-топ (вказівний і середній топає по столу, зображуючи ніжки). А назустріч йому два їжачка (руки човгають по столу долоньками донизу). Шльоп-шльоп. Раптом один їжачок почув гномика, злякався, згорнуся в клубочок (стискає кулачок правої руки). Потім – розгорнув колючки, перестав боятися (пальчики-колючки спокійно лягають на стіл долонею вниз). Другий їжачок злякався, згорнувся в клубочок (друга рука стискається в кулачок. Далі асиметричні рухи рук. Ліва – в кулачку, права – розчепірені пальці і навпаки). Цей їжак боїться, а той колючки розпрямляє, тепер перший клубочок стискається, а другий хоробрим стає».

Продовження казки залежить від дитячої фантазії. Гномик може втекти з лісу (вказівний і середній палець показують ноги, що тікають), а може приповзти змія (плавні рухи долоні й кисті руки). Дитина закінчення казки фантазує сама, як у словесному, так і у рухомому плані.

Коли діти опанували маніпулюваннями з пальчиками, пропонують їм пальчиковий театр. Використовуємо ляльки, які одягаються на пальчики, що виконані з різних матеріалів (папір, вовна, шкіра, пластмаса, гума, тканина, хутро). Тут дитина розвиває не тільки дрібну моторику, а й диференціює тактильні відчуття. Корисно розрізняти предмети (ігрові пристосування матеріалу) на дотик, порівнювати відчуття від зіткнення. Особливо це корисно для дітей із вадами зору.

Дорослому необхідно створити різноманітні ігрові ситуації, в яких діти із задоволенням грали би в пальчиковий театр, наприклад, спортивне змагання. Пальчики обох рук одягнені в «черевики», виготовлені зі шкіряного матеріалу, м’яч — намистина, пластмасова кулька. На столі обладнано спортивне поле, по якому бігають пальчики. Діти грають у парі, намагаючись забити м’яч у ворота суперника.

Під час гри вирішується проблема масажу пальчиків. Частіше пальчики слугують основою для ляльки, але можуть виконувати і роль «ніжок». При цьому на пальчики діти надягають «черевички» або «чобітки», також виготовлених з різних матеріалів. Підошву такого «взуття» заповнює різними матеріалами (крупою, дрібними камінчиками, пластмасовими трубочками або колечками, губками та ін.). Дитина під час гри, натискуючи рухи на «підошву» активно масажує пальчики.

Після того, як діти засвоїли зазначені вище види діяльності, у роботі широко використовують театр рукавичка. Діти одягають на руку ляльку-рукавичку, де вказівний — голівка, великий і середній – руки «героя». Вони і розмовляють, і співають, і танцюють.

Основним показником підготовленості дітей до такого театру є рухливість пальчиків, долоньки, а найголовніше – розвинута мова, тому що персонажі рукавички не тільки повинні вправно пересуватися, а й розмовляти як персонажі, використовуючи необхідну інтонацію.

Перш ніж готувати виставу, діти повинні навчитися маніпулювати ляльками, тільки після того як дитина навчиться водити ляльку, можна розпочинати роботу над звуковою стороною, тобто вчити водити ляльку і супроводжувати дії словами, діалогом, монологом. Лялькову виставу слід готувати за частинами.

Рукавичний театр можна використати також на всіх етапах вивчення звуків від постановки до зв’язного мовлення. Наприклад, рукавичку «язичка» використовує не тільки для розвитку дрібної моторики, а й постановки звуків, артикуляційної гімнастики.

Поруч з класичними методами розвитку моторної діяльності і мовлення в корекційно-логопедичній роботі використовують метод біоенергопластики.

Це – взаємодія рук і язика. Рухи тіла, сукупні рухи рук і артикуляційного апарату, якщо вони пластичні, розслаблені, вільні, допомагають активізувати природний розподіл біоенергії в організмі.

Біоенергопластика активізує інтелектуальну діяльність дітей, водночас розвиває координацію рухів тіла і дрібну моторику. У результаті біоенергетичних вправ покращується мова, а також пам’ять та увага, активізується інтелектуальна діяльність дітей, розвивається координація рухів і дрібної моторики.

Такий вид діяльності можливий тоді, коли діти володіють своїми пальчиками, долонькою й органами артикуляції. Як правило, це діти старшого дошкільного віку і молодші школярі.

Використання біоенергопластики ефективно прискорює виправлення дефектних звуків у дітей із пониженими і порушеними кінестетичними відчуттями, оскільки робоча долонька багаторазово посилає імпульси, які йдуть до кори головного мозку від язика. Можна самостійно підбирати рухи до артикуляційних вправ.

Подамо авторську систему методичних розробок із теми.

Тетяна МЕЛЬНИК,

учитель-логопед Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка»


ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ: "ФРУКТИ, ОВОЧІ"

Програмовий зміст:

навчальні завдання: закріпити знання дітей про овочі та фрукти, вміння диференціювати їх та узагальнювати; правильну вимову звука [-с-]; вчити складати прості речення, а із речень оповідання; грати у ляльковому театрі «Ходить гарбуз по городу».

розвивальні завдання: м’язи язика, дрібну моторику пальців рук, логічне мислення, пам’ять, дикцію.

виховні завдання: любов до українського фольклору.

Матеріал: ширма, емблеми фруктів та овочів, дидактична гра, іграшки: зайчик, брязкальця, коза, бубон, язичок. Ляльки до казки «Ходить гарбуз по городу».

ХІД ЗАНЯТТЯ

Логопед:

Сьогодні, малята в гості до нас,

Прийде великий гарбуз – жовтопуз.

Він запитає, як ви до зими

Вчасно зібрали плоди їстівні.

Логопед:

Що де росте? Який має смак?

Усе це гарбуз запитає, ось так!

Отож приготуйтесь, не гайте часу,

Відповідь вчасно готуйте свою.

Подивіться сюди і скажіть нам одраз,

Що тут є зайве, а що в самий раз.

(завдання на узагальнення)

Логопед:

Як це назвати словом одним,

Все це під силу дітям малим.

Помідор, цибуля, картопля, огірок – (відповіді дітей);

Банан, яблуко, апельсин, груша – (відповіді дітей).

Логопед:

Гарбуз дуже любить своїх свояків,

Він пропонує погратися з ним,

Так він дізнається скоро від вас,

Що ви про них знаєте у цей час.

(Одні діти перетворяться на плоди, другі стануть кошиками,

які збиратимуть їх туди.)

Логопед:

Але умова в нас є одна,

Буде вона для вас головна:

У кошик потраплять тільки ті плоди,

Які увесь час в одному місці росли,

І всіх їх зібрали і нам принесли.

Овочі гуртом росли на городі,

Фрукти в садочку, на дереві поряд.

Виграє той, хто перший за всіх

Позбирає у кошик плодів - свояків.

Логопед:

Адже це, малята, ще не все:

Треба назви плодів знати перед усе,

Чітко, виразно, без помилок,

Назвати свій плодок.

Логопед: Хто хоче бути кошиками? Фруктами чи овочами стануть діти тоді, коли загадки загадають про них гарбузу та мені.

(Діти загадують загадки.)

Дитина:

Сидить баба серед літа,

В сто сорочок одіта. (Капуста)

Дитина:

Стоїть півень на грядках

У червоних чобітках. (Буряк)

Дитина:

Весною біла,

Літом зелена,

Восени жовта,

Зимою добра. (Груша)

Дитина:

Одне – рум’яне,

Друге – зелене лише у мене,

Влітку і взимку

Ковтають слинку – все через мене? (Яблуко)

Дитина:

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким,

На городі мене рвуть,

Мене ріжуть, мене труть,

І до столу подають.

Як мене в народі звуть? (Редиска)

Дитина:

Що то за голова,

Що лиш зуби та борода? (Часник)

(Діти одягають емблеми «кошиків», «фруктів», «овочів»).

Логопед: Під музику швиденько розбіжіться, а музика зупиниться – у кошики зберіться.

(Кошики, на яких намальовані овочі, шукають городину, на яких фрукти, збирають те, що росте в саду).

Логопед: Молодці, правильно зібрали, а зараз складіть речення з городніми і садовими словами. (Діти складають речення).

Логопед: Подивіться, хто прийшов до нас у гості?

(відповідь дітей)

Логопед: Він хоче разом із вами зробити зарядку.

(Діти роблять вправи «Гірка», «Маляр», «Почистимо зубки»).

Язичок: Дітки! Давайте закріпимо правильну вимову звука [-с-]. Язик зробимо гіркою, його кінчик будемо утримувати за нижніми зубами, посередині утворюємо жолобок, по якому (тече) повітряний струмочок. Струмінь повітря, який ми видихаємо буде холодний: с-с-с-с-с-с.

Пальчикова вправа«Апельсин»

Ми ділили апельсин, Зажати пальці в кулак,

Багато нас, а він один, по черзі піднімати їх,

Ця часточка – для кота, починаючи з мізинця.

Ця часточка – для крота,

Ця часточка – для каченят,

Ця часточка – для мишенят,

А ця часточка – для Сірка.

А для вовка – шкірка!

Розслабити кисть,пальці розвести, помахати у повітрі.

Він сердитий на нас – біда, розбігайтесь – гойда!

Розвиток слухової уваги.

Логопед: Подивіться, дітки, хто до нас завітав: зайчик із тарілками, ведмедик з барабанами, білочка з брязкальцями, коза з бубном. Зараз я заховаю наших гостей за ширму, а ви за звучанням предметів, з якими вони прийшли, повинні згадати, хто з чим іде.

Гра «Що звучить?»

Завдання «Склади малюнок, а з нього речення».

Логопед:

На галявині лісочка,

Маленькі дітки з садочка,

Запускали в небокрай

Зміїв гарних: «Ну, літай!»

Повітряних зміїв розмалювали

І високо над землею тримали.

Раптом вітер налетів,

Розірвав їм їх зміїв.

Малюнки розлетілись,

В різних місцях опинились.

Отож, малята, допоможіть,

До купи повітряного змія зберіть.

А чи можете ви, не гаяти часу,

Скласти про нього казку одразу?

(Діти показують ляльковий театр «Ходить гарбуз по городу»)

Логопед: Гарбуз дуже дякує дітям малим за те, що шанують його свояків. Вони даруватимуть кожний вам час вітамінів запас.

(Логопед роздає дітям фрукти і прощається з ними.)


ЗАНЯТТЯ З МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ

НА ТЕМУ: «ПТАХИ»

Програмовий зміст:

навчальні завдання: закріпити знання дітей про життя птахів (що їдять, форми тіла); вчитиутворювати присвійні прикметники, назви пташенят; вживати іменники родового відмінку, підбирати слова-омоніми; автоматизувати звук [-ш-] у словах.

розвивальні завдання: фонематичний слух, дрібну моторику пальців рук, логічне мислення, слухову увагу; почуття ритму, просторову орієнтацію рухів.

Матеріал: предметні картинки, маски птахів, тематична таблиця «Присвійні прикметники», гра «Пташки».

ХІД ЗАНЯТТЯ

Логопед: Добрий день діти!Сьогодні я вас запрошую у подорож на Каруселі мрій.

(Звучить музика лісу).

Логопед: Дітки, як ви гадаєте, куди ми з вами потрапили?

(відповіді дітей)

Логопед: Чиї голоси ви чуєте?

(відповіді дітей)

Логопед: Але це ліс незвичайний, він чарівний. Ви любити мріяти? Сьогодні на занятті ми трішки помріємо і покатаємося на каруселі мрій. Подивіться, як багато прилетіло до нас пташок, вони сидять на деревах, ялинках. Зараз кожний із вас перетвориться на ту пташку, яка їй більше до вподоби, якою хотів би стати.

(Діти називають пташок, у яких вони перетворилися, і одягають маски)

Логопед: А ви знаєте загадки про птахів?

(Кожний з дітей загадує загадку про свою пташку)

Гра «Хто що їсть?

Логопед: Дітки, кожна пташка полюбляє їсти тільки те, що подобається їй. Знайдіть, хто що їсть. (На столі тарілка з калиною, мишею, черв’яком, шматком сала, горобиною, колоском пшениці, жучком, хлібом…Діти обирають те, що їсть птах, маску якого вони одягнули).

Гра «Чий дзьоб?»

Логопед: Пташки загубили свої дзьобики, знайдіть їх і правильно вимовте цю назву.( Чий дзьоб? Дятлів, солов’їний, совиний, лелечий, синичий, качиний)

Гра «Де чий будиночок?»

Логопед: Кожна пташка живе у будинку, який сама собі побудувала, або приготували їй люди. Поміркуйте, хто де живе? Шпак може жити у гнізді?

Логопед. А де він живе? Де живе дятел? Де живуть журавель, лелека, ластівка?

(Діти показують на малюнку)

Логопед. Я зараз пора року? А що весною змінюється в житті птахів? А які саме птахи прилітають? (Лелеки, ластівки, дикі качки…) Весною у них з'являються пташенята, як їх називають? (Логопед називає пташку, а діти пташенят)

У сови – совеня.

У дятла – дятленя.

У лелеки – лелеченя.

У горобця –гороб’я.

У ластівки – ластів'я.

У журавля – журавленя.

У качки – каченя.

Фізхвилинка

Логопед: Пригадаймо, друзі, вмить,

Як пшениченька шумить:

Діти: Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш,

Логопед: Як в гайку струмок дзвенить:

Діти: Джр-джр-джр-джр.

Логопед: Як бджола в саду дзижчить:

Діти: Дз-дз-дз-дз-дз.

Логопед: Як шумлять у птаха крила:

Діти: Ш-ш-ш-ш-ш-ш.

Логопед: В морі синьому вітрила:

Діти: Ш-ш-ш-ш-ш.

Логопед: Вітер з гаєм розмовляє:

Діти: Ш-ш-ш-ш-ш-ш.

Логопед: Проміж листячком гуляє:

Діти: Ш-ш-ш-ш-ш-ш.

Логопед: Й ми всі трішки пошуміли, від роботи відпочили.

Гра на розвиток фізіологічного дихання «Пташки»

(Слова – омоніми).

Логопед: (показує крило птаха й запитує): «Що це?»

Логопед: В кого ще є крило? (Показує крило машини, літака….) (Хвіст: у гелікоптера, лисиці, птаха, зачіска у дівчинки).

Логопед: У назвах яких птахів ми чуємо звук [-ш-]?

Скоромовка

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

«Так, як ти, не вмію я,

Ти не вмієш, так, як я».

Пальчикова вправа «Пташки»

Пташка крилами махає,

Вгору – вниз вона літає,

Пташенят охороняє

І в гніздо своє сідає.

(вправа «Пташки» — долоні повернути до себе, вони повинні бути перехрещені, великі пальці зчіплюються один з одним – це голівка пташки. Інші пальці — це крила, якими потрібно помахати, «літаючи» вгору і вниз).

Вправа «Пташенята в гнізді» — обхоплюються всі пальці лівої руки правою долонею,

утворюючи гніздо, а пальці лівої руки ворушаться – пташенята.

Логопед: Птахи відрізняються один від одного зовнішністю, голосом, рухами. Ми з вами на прогулянці спостерігали за птахами. Кожний співає свою пісеньку і в кожного є своя мелодія. Слухайте уважно музику і скажіть, до якого птаха відноситься почута музика. Якщо вважаєте, що вона саме вашого птаха, то виходьте і показуйте рухи свого пернатого друга відповідно до мелодії.

(Діти слухають музики і роблять рухи).

Логопед: Усе чарівне колись закінчується, і вже час повертатися у дитячий садочок. Карусель мрій перенесе нас знов туди. А ваші пташки полетять у ліс.


Авторська казка вчителя-логопеда

Мельник Т. В. та музичного керівника Махрової Т. А.

за мотивами

казки «Про жабку- мандрівницю» за мотивами казки Гаршина

Десь-не-десь у тридесятому далекому болоті

Жила мрійлива спритна жабка.

Думками кожний день вона була в польоті,

Про теплий край була у неї гадка.

І ось одним осіннім сонячним деньком

Сонечко гуляло над водою,

Його промінчики відчули, що віє холодком

І стали зігрівать навколо все собою.

(танець)

Сонячне тепло розвеселило всіх навколо,

Скрекіт почувся з усіх сторін.

Але гучніше звучало знайоме соло

Тої, хто мріє про мандри до теплих країн.

Жаба: Що так голосно розквакались сусіди

І чому радіють не збагну?

1 жаба: Подивись на наші краєвиди,

Заспівай-но з нами пісню хоч одну!

Співають:

Дощик сонечку сміється,

З неба у болото ллється.

Жабки вогкості радіють,

Жити весело всі вміють.

П-в:

Ква-ква-ква –

Кожний день весела гра,

Ква-ква-ква –

Жаба любить комара.

1 жаба: Яка чудова тепла і сира погода!

2 жаба: Що може бути краще у житті?

Жаба: Що краще? Ну, звичайно, цікавісінька пригода,

Побачить незвичайне в мене на меті!

Набридло жити тут в болоті

І слухати як квакають усі.

Я вся у небі, у польоті,

Я бачу обрій уві сні.

Тим часом качки над болотом пролітали

І на відпочинок тут пристали.

Наша мрійниця до них перша приплигала

І з цікавістю їх запитала:

Жаба: Що змусило до нашого болота вас пристати

І всі разом куди тримаєте свій шлях?

Качка: У вирій путь ми мусимо тримати,

Чекають нас в південних сонячних краях!

А зараз треба ряски пощипати

І сил набратися, щоби летіть.

1 жаба: А можна дещо запитати:

А що таке є південь, підкажіть?

Качка: Ну. що таке є південь, як сказати,

Туди літають кожний рік.

Словами важко описати,

Але літати я вже звик.

2 жаба: Ви кажете південь, що ж це за край?

Качка: Край, що нагадує рай!

Жаба: А попоїсти там щось є?

Чи треба їжу знов шукати?

Качка: Там кожний досхочу і їсть і скільки хоче п»є,

Там шведський стіл, там тільки треба брати!

Жаба: Я з вами полечу, благаю,

Візьміть мене з собою у цей край,

Хоч я і не літаю, але ідею маю,

Яка замінить крила, ось, тримай!

(дає палицю)

І понесли качки мандрівницю

Над горами, лісами, полями.

«Затіяла дурницю»-

Плакала вона думками.

Жаба польоту не раділа,

Хоч і приємні знизу доносились слова:

«Летюча жаба! Як вона зуміла?

Розумна, мабуть, в неї голова».

Качки перепочили сіли

Й побачили, що жабі зле.

Гуртом допомогти зуміли

Та стали слухати кача мале.

Пісня:

Кожний мріє політати,

Побувать там де тепло,

Крила можна і не мати,

Май язик як помело.

П-в:

Кря-кря-кря-

Жаба прагне на моря!

Кря-кря-кря-

Й опустить там якоря!

Швидко зоря над землею вставала

І покликала знову в путь.

Жаба краєвиди бачить бажала

І тому її низько над землею несуть.

Люди: Дивіться, жабу несуть качки!

Хто вигадав таку штуку?

Жаба: Це я! Це я! Це не балачки!

Я відкрила летючу науку!

Тільки рот вона свій розкрила,

Хвалькуваті сказавши слова,

Так швиденько униз й полетіла,

Опинилась в болоті її голова.

3 жаба: Хто ви така?

Жаба: Винахідниця науково-фантастичної мандрівки.

4 жаба: А де були?

Жаба: На півдні. Лечу до теплої домівки.

Жаба: Пам»ятаю як зараз! Лечу я, лечу

І в Турцію прибуваю.

Там шведський стіл, їж, пий досхочу,

Я тільки меню вибираю:

Котлетки з черв»яка,

Суфле зі слимака,

Фламбірований осот,

Лататтєвий компот,

Равлики з травою,

Бабка з осокою,

Глазуровані комарі,

Гусінь на вертелі.

Всього словами не передати,

Але хочеться все покуштувати.

Ми на півдні з качками літаємо

І в теплих краях привільно відпочиваємо.

Таки балачки веселили народ,

На «Ура» жабу сприймали,

Слухали байки, відкривши рот,

На лапках уверх підіймали.

«Хай живе мандрівниця!»

«Хай живе винахідниця!» «Ура! Ура!»

Жаба: Пам»ятаю як зараз! Лечу я, лечу

У товаристві качок на воду сідаю.

Побачивши хвилю високу, кричу,

Дошку хапаю й по хвилям скакаю.

Серфінг – адреналін!

Знає це, навіть, !

3 жаба: Качки летять,

Можливо, вас вони шукають?

Жаба: Ні, це не мої. Мої ще сплять,

Побачивши мене, впізнають.

Пам»ятаю як зараз! Лечу я , лечу

В Єгипті у море пірнаю,

Пливе крокодил, з нього я регочу

І раптом удар відчуваю.

Старий крокодил дайвінг здавна любив

Й мене запросив постріляти,

Але скат недалеко від мене плив,

Крокодил став його відганяти.

3 жаба: Летять! Летять!

Качки у небі розгортають крила

І щось так крякають, але не чуть.

Жаба: Зграя ця мені не мила

І ці мене не заберуть!

Поступово сонячне тепло згасало,

Та наступала на поріг зима.

Жаб»яче суспільство мандрівницю вже не сприймало

Й залишилася вона сама.

Пісня:

Чому не буває завжди тепло

І сонце весь рік не гріє?

Взимку вода стане як скло,

Все снігом завіє.

П-в:

А на півдні зими не буває,

Тепло там панує завжди,

Все від радості співає,

Півдню, прийди до нас, прийди!

Пам»ятаю як зараз! Лечу…

3 жаба: Обманщиця ви, хвастуха,

І немає у вас ніяких качок!

Жаба: Мовчи, болотна зеленуха,

Зараз посаджу в сачок!

(дражнять: Пам»ятаю як зараз! Лечу я! Лечу….

Підходить до пуголовка: Ох, малюк, як я нещасна,

Ніхто не вірить мені.

Яка мрія в мене прекрасна,

Я кожний день лечу уві сні.

Я ще полечу!

Я лечу!

Недалеко чапля у воді стояла

І почула галасливий крик.

Нашу жабу дзьобом упіймала

Й галас на болоті зник.

Я лечу….

Отож, послухайте дорослі та малята,

Чому навчає казка ця:

Не будь ця жаба ошуканка й хвалькувата-

Не мала би цього кінця!


Кiлькiсть переглядiв: 4807

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.